ДЕТОМІД

Розчин для ін’єкцій медетомідину для собак та котів.

Опис

Показання до застосування

Для седації та аналгезії, пов’язаних з клінічними обстеженнями та процедурами, дрібними хірургічними обстеженнями, та як премедикація перед загальною анастезією.

Протипоказання

Не застосовувати тваринам з важкими серцево-судинними захворюваннями, захворюваннями органів дихання, печінки або нирок. Не застосовувати, якщо є механічні розлади травного каналу (перекрут шлунка, грижа, непрохідність стравоходу). Не застосовувати тваринам із цукровим діабетом. Не застосовувати тваринам в шоковому стані, виснаженим або сильно втомленим. Не застосовувати тваринам з проблемами очей, а саме підвищеному очному тиску. Не застосовувати одночасно із симпатоміметичними амінами або сульфаніламідами та триметопримом.

Особливі попередження

Медетомідин може не забезпечити знеболення протягом усього періоду седації.

Особливі запобіжні заходи

Медетомідин може викликати пригнічення дихання і в цих випадках може знадобитися ручна вентиляція та введення кисню. Клінічне обстеження всіх тварин повинно проводитись перед застосуванням ветеринарних препаратів, призначених для седації та/або загальної анестезії. У випадку, коли ветеринарний препарат використовується для премедикації, дозу анестетика слід пропорційно зменшити та встановити відповідно до реакції тварини. Слід уникати введення високих доз медетомідину для племінних собак великих порід. Тварин не годують за 12 годин до наркозу. Собак і котів слід розміщувати в спокійній та тихій обстановці, щоб седативний ефект досяг максимального ефекту. Це відбувається за 10-15 хвилин. Жодної процедури та застосування інших ліків не слід починати до досягнення максимальної седації. Тварин, яким застосовують препарат, слід утримувати в теплому приміщенні як під час лікування, та і під час відновлення. Необхідно зволожувати рогівку очей тварин, яким вводили препарат. Перед початком лікування тварин слід заспокоїти. Якщо собака чи кіт хворі або слабкі, їм слід попередньо призначити медетомідин лише до введення та підтримання загальної анестезії на основі оцінки співвідношення користь/ризик. Щоб зменшити час відновлення після анестезії або седації, ефект препарату може бути зворотним, шляхом введення антагоніста альфа-2 адренергічних рецепторів (атіпамезолу). Атіпамезол не змінює ефекту кетаміну. Антагоністи альфа-2 адренергічних рецепторів слід вводити не раніше, ніж через 30-40 хвилин після отримання кетаміну, щоб уникнути скорочення м’язів, яке
може спричинити кетамін.

Побічні реакції

Дуже рідко можуть спостерігатися брадикардія з атрівентикулярною блокадою (1 та 2 ступенів) та екстасистолії, звуження коронарних артерій, зниження частоти серцевих скорочень та підвищення артеріального тиску (яке згодом повертається до норми). У рідких випадках у собак та котів може спостерігатися блювота через 5-10 хвилин після введення препарату. Нечасто може спостерігатися повторний блювотний ефект у котів. Також можуть спостерігатися набряк легень, пригнічення дихання та ціаноз, посилений діурез, переохолодження, чутливість до гучних звуків, оборотна гіперглікемія через зниження секреції інсуліну, біль у місці ін’єкції та тремтіння м’язів. При серцево-судинній та дихальній депресії може бути призначена допоміжна вентиляція та введення кисню. Атропін може збільшити частоту серцевих скорочень. У собак масою до 10 кг частіше проявляються зазначені побічні реакції. Не застосовувати препарат під час вагітності та лактації.

Взаємодія

Слід обережно вводити з засобами, які пригнічують функцію ЦНС – можливе посилення дії цих препаратів. Ефекти медетомідину можуть викликати протидії при введенні атипамезолу. Брадикардію можна частково запобігти попереднім введенням (за 5 хв) антихолінергічного засобу; однак введення антихолінергічних засобів для лікування брадикардії, одночасно з медетомідином або після седації медетомідином, може призвести до несприятливих серцево-судинних ефектів.

Дози

Собаки: внутрішньом’язові або внутрішньовенні ін’єкції. Коти: внутрішньом’язові, внутрішньовенні або підшкірні ін’єкції.
Собаки: Для седації препарат слід вводити з розрахунку 10-80 мкг медетомідину гідрохлориду на кг ваги внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Максимальний ефект досягається протягом 15-20 хвилин. Клінічний ефект залежить від дози та триває від 30 до 180 хвилин. Для премедикації препарат слід вводити в дозі 10-40 мкг медетомідину гідрохлориду на кг маси тіла, що відповідає 0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла. Премедикація медетомідином значно зменшить дозування необхідного індукційного агента та зменшить потреби в летких анестетиках для підтримуючої анестезії.
Коти: Для седації препарат слід вводити у дозі 50–150 мкг медетомідину гідрохлориду на кг маси тіла (що відповідає 0,05–0,15 мл / кг маси тіла). Для премедикації до анестезії препарат слід вводити у дозі 80 мкг медетомідину гідрохлориду на кг маси тіла (що відповідає 0,08 мл / кг маси тіла).

Термін придатності

3 роки. Після першого відбору з флакону, препарат необхідно використати протягом 28 діб. 

Особливі застереження щодо зберігання

Не зберігайте в холодильнику та не заморожуйте. Зберігайте флакон у зовнішній коробці, щоб захистити від світла.